Warning: Invalid argument supplied for foreach() in /www/_inc/_menu_middle.php on line 65

«Микитині нетрі»: що робити з львівськими будинками-сучасниками Хрущова?

0

Розмова з Андрієм Павлівим, директором департаменту містобудування ЛМР

Законопроект регіонала Миколи Левченка про внесення змін до Житлового кодексу, які полегшують будівельним компаніям можливість примусово відселити мешканців так званих «хрущовок», якщо ті хочуть звести новий будинок, таки зворохобив багатьох, надто тих, хто живе в таких домах. Адже ці люди значну частину життя провели саме в таких, може, не дуже комфортабельних, але звичних для них будинках: тут у них живе більшість давніх друзів, поряд достатньо зелених зон, де можна відпочити на лавочці. Зрештою, у Львові значна частина «хрущовок» є недалеко від центру, немає серйозних проблем із транспортом.

Отож чи варто львів’янам, які живуть у таких будинках, хвилюватися — про це розмова з директором департаменту містобудування ЛМР Андрієм Павлівим.

— Пане Андрію, «хрущовки» вважають типовою, одноманітною забудовою. Чи все-таки є якась львівська особливість?

— Львів — специфічний не тільки через те, що тут є великий спадок, який відображає всі епохи, а й тому, що тут п’ятиповерхова забудова так званими «хрущовками» сильно відрізняється від Центральної та Східної України. Рішення уряду про забезпечення житлом населення УРСР було ухвалено 1956 року, тоді почалась інтенсивна забудова п’ятиповерховими будинками. Ці доми проектували не архітектори, а будівельники, які вирахували найоптимальніший простір для проживання людини. Хочу зазначити, що час показав: це справді оптимальна форма, яка пережила чимало поколінь і показує свою життєздатність — у них і далі можна проживати. Архітектурні експерименти в інших країнах призвели до того, що ці квартири непридатні до проживання, тепер їх інтенсивно переплановують. Наприклад, в Австрії є багато помешкань, які будували як комунальні. 

У Львові перші «хрущівки» почали зводити заводи «Полярон» і ЛОРТА. На відміну від інших міст, їх будували в різний спосіб — це робили й підприємства, і місто. Від цього залежить якість робіт і матеріали: використовували пустотну червону цеглу, білу силікатну, а також панелі — залежно від можливостей забудовника. Хоча спочатку казали, що через 30 років ці будинки будуть аварійними, ці припущення не справдилися. Частина і справді є в поганому технічному стані, однак жодна — в аварійному. 

— Скільки технічно вони можуть стояти у Львові?

— Для цього треба провести загальну експертизу залишкової несучої здатності цих споруд, проте як фаховий архітектор запевняю, що всі вони можуть простояти ще довго. Деякі п’ятиповерхівки перебувають у поганому стані, мають занедбану комунікацію через погану експлуатацію, але жодна не є в аварійному. У Львові є близько 500 таких будинків, які мають 26 тисяч квартир. 

Відмінність львівських «хрущовок» від інших міст у тому, що їх збудовано на периферії центру, вони мають хорошу пішохідну доступність до середмістя — в межах 30 хвилин, опинилися в престижних районах забудови, наприклад на Новому Львові, вулиці Княгині Ольги. Ці райони добре озеленено, там мала щільність забудови, є інші переваги.

Попередньо передбачали, що комунізм наступить у 1980-х роках, і тоді планово відбудеться реконструкція першої забудови. Хоча насправді «хрущовки» будували до початку 1980-х, коли перейшли на багатоповерхову забудову, як, скажімо, на Сихові. 

— Чи є потреба у Львові зносити «хрущовки»?

— Треба сказати про негативні моменти. «Хрущовки» будували за фаховим принципом, там поселялися працівники конкретного підприємства. Тепер покоління, яке отримало ці квартири, стало пенсіонерами, натомість молодь там уже жити не хоче та виїжджає з них. Тому ці будинки перетворюються на соціальні ґетто, де живуть люди, які вже не можуть поліпшити свої умови. Недолік цих будинків — обмежені можливості перепланування.

— Для того, щоб звести на місці «хрущовки» новий будинок, треба спочатку забезпечити житлом щонайменше 60-80 сімей. Наскільки це реально?

— Для цього потрібні розрахунки. Однак на практиці треба буде на цьому місці будувати висотку на 16 поверхів і вищі, що є нехарактерно для Львова. Я більш ніж упевнений, що ці квартири не користуватимуться попитом. Ідея знесення п’ятиповерхових будинків є неактуальною для Львова. Незалежно від того, який закон буде ухвалено, він не спрацює. Крім того, досвід демократичності наших громадян не дозволить будівельним компаніям проводити таке будівництво. Поки не з’явиться аналогічний досвід в інших містах, не поширять певну інформацію. Адже для цього потрібна довіра. Для того, щоб збудувати висотний будинок, спочатку треба відселити людей з п’ятиповерхівки, тобто сформувати переселенський фонд. Спочатку потрібно збудувати ще один дім, рентабельність тут не працює. Є досвід таких процесів за кордоном, але там є чіткий власник споруди. Проблема в тому, що більшість мешканців «хрущовок» — люди старшого віку, які ніколи між собою не домовляться. Поки що немає соціальної довіри до такого процесу, оскільки ніхто не може бути його гарантом. Тому цей закон може працювати в інших населених пунктах, але не у Львові. 

— Що в такому разі робити з такими будинками: реконструювати, надбудовувати, вмонтовувати якісь вставки?

— Надбудова себе не виправдала, прибудова — так. Однак, поки немає чіткого розмежування земельної ділянки, мешканці на це не підуть. Проблема в тому, що львів’яни не розмежовують приватне, громадське та соціальне. Більшість городян вважають, що земля навколо будинку їхня, хоча документів на це немає. Громада має зрозуміти, в яких умовах їй жити.

— Однак у таких будинках дуже часто склять або добудовують балкони, часто — завбільшки з кімнату. Наскільки це допустимо і чи не погіршує умов життя?

— У цьому нічого доброго немає. Коли планували ці квартири, у них була висока ступінь оптимальності. І коли склять балкони, то насамперед постає питання вентиляції помешкання, адже зазвичай вони мають двосторонню орієнтацію. Оскільки в них не було додаткових приміщень, то в такий спосіб люди вирішували господарські питання — зберігання якихось речей. З часом ці балкони перетворюються на приміщення для непотребу. Нині мені складно пояснити, навіщо склити балкон. Щодо добудови на першому поверсі, то мешканці самі собі погіршують умови проживання. Будинку це не шкодить, але погіршує його водовідведення. Все це — соціальна ініціатива жителів. Так роблять у бідних країнах — Румунії чи Болгарії, натомість у Німеччині ви такого не побачите. Просто люди хочуть поліпшити свої житлові умови, однак не знають, як це зробити. 

— Якщо «хрущовки» не зносити, то де у Львові є резерв для нового будівництва?

— Це колишні військові частини — 300 гектарів — і промислові об’єкти, район вулиці Мазепи, території садово-городніх кооперативів, а також Рясне-2, Левандівка, загалом є 1000 га землі.

Розмовляв Олександр Сирцов

Новини партнерів

Loading...

Новини Trembita.info

Останні новини

14:35

Львів’яни можуть записатися до лікаря через Інтернет

12:30

На Львівщині з’явилось 200 кілометрів ідеальної дороги

10:25

Вулицю Просвіти закриють до кінця року

18:59

У Львові відкрили меморіал словенським воїнам

17:26

Шістнадцятирічна львів’янка отримала дві нагороди на міжнародному конкурсі

Архів

mlviv.comments.ua

block2

mlviv.comments.ua
Загрузка...

Партнеры портала

Price.ua - сервис сравнения цен в Украине

Warning: Invalid argument supplied for foreach() in /www/_inc/_menu_middle.php on line 65

   © «Комментарии:», 2014

Система Orphus